Д епартамент Державної служби охорони при МВС України вже набув статусу Департаменту поліції охорони відповідно до ЗУ "Про національну поліцію" та нової структури.

На сайті поліції охорони розміщено інформацію про підписання головою Національної поліції України Хатією Деканоїдзе наказу про взаємодію територіальних органів Національної поліції з підрозділами поліції охорони. 
Мета наказу - недопущення порушення вимог Закону України "Про засади запобігання корупції". Зазначено, що цей документ став дієвим правовим інструментом у формуванні нової правоохоронної системи, важливе місце у якій займає поліція охорони.
Зокрема, наказом обумовлено заборону "використання сил та засобів територіальних органів поліції для сприяння приватним суб’єктам охорони у здійсненні ними комерційної діяльності".
Проте, аналогічні акти за своїм змістом вже двічі приймались за останні п'ять років МВС України ( у 2010, 2014 роках). Змінено тільки їх трактування тими ж посадовими особами, але вже з атрибутикою поліції охорони. Наприклад, раніше наряд ДСО реагував на охороняємий об'єкт, доречі, не безкоштовно, на підставі господарських договорів із будь-яким контрагентом, у тому числі за замовленнями приватних суб'єктів охоронної діяльностію, що не порушувало Закон "Про міліцію". Законом України "Про Національну поліцію" в частині надання охоронних послуг поліцією не встановлено жодних нововведень у порівнянні із Законом "Про міліцію". На даний час практична реалізація "анткорупційного акту" зводиться до ініціювання з боку поліції охорони розриву договорів із приватними суб'єктами охоронної діяльності на реагування силами поліції охорони. Зазначені договори можливо було б вважати корупційними у разі надання, наприклад, переваги одному приватному суб'єкту охоронної діяльності, або ж, якщо грошові кошти надходили не на розрахункові рахунки підрозділів ДСО, а в кишені їх керівників.
Такі дії підрозділів ДСО (поліції охорони) шкодять виключно їм самим, так як не лише приватним охоронним структурам, але й іншим суб'єктам господарюваня стає зрозуміло, що підрозідли ДСО (поліції охорони) в першу чергу керуються не основоположними принципами ведення господарської діяльності, а суб'єктивними вказівками їх посадових осіб.
Подальша своєрідна інтерпретація наслідків розсторгнення договорів з охоронними стуктурами вже прямо направлена на дискредитацію приватного ринку охоронних послуг.
Так, зокрема, зазначено, що "... клієнти недержавних охоронних фірм мають розуміти, що на сигнали про спрацювання засобів охоронно-тривожної сигналізації на об’єкт чи приміщення з особистим майном громадян прибудуть не працівники поліції, а в кращому випадку співробітники приватного суб’єкта охорони, якщо цей суб’єкт має екіпаж для реагування в даному районі. Нагадуємо громадянам, що поліція охорони – єдина державна структура, яка надає повний комплекс якісних послуг. Поліція охорони продовжує свою роботу і, враховуючи вир змін до діючого законодавства щодо органів внутрішніх справ, надалі динамічно і успішно розвивається, виконуючи свої професійні обов’язки – захист майна та життя громадян від злочинних посягань.".
Ці ствердження також не нові і час від часу повторюються.
Водночас, слід зазначити, що загальна кількість груп реагування приватних охоронних структур значно перевищує наявні у поліції охорони, некажучи вже про рівень оснащення та підготовки екіпажів. Нажаль, посередництво ДСО (тепер поліції охорони) завжди заважало повноцінній взаємодії МВС України з приватними охоронними структурами в напрямку допомоги у забезпеченні громадського порядку. Хоча це європейська практика та досвід.
Підсумовуючи перші кроки діяльності нової поліції охорони, поки що можна зробити висновок лише про намагання дискредитувати приватний ринок охоронних послуг та тенденцію віддалення поліції охорони від цивілізованого ринку надання охоронних послуг.
Слідкуйте за подальшим надходженням інформації щодо діяльності поліції охорони. 

• < Попередня
• Наступна >