Українська Федерація Індустрії Безпеки

Каталог

Об’єкти:
Технічні засоби:
Регіон:
Бренди:

Щодо фактів перевірок приватних суб'єктів охорони Департаментом захисту економіки Національної поліції України
До ВГО «УФІБ» вже почали звертатись охоронні компанії – члени ВГО «УФІБ», на адресу яких надходять вимоги регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  про  невідкладне надання документів з питань, що стосуються їх діяльності. Слід зазначити, що у різних регіонах перелік інформації, що необхідно надати та обгрунтування  законності подібних вимог суттєво відрізняються.
З метою надання практичної допомоги членам ВГО «УФІБ», які займаються охоронною діяльністю, поки що пропонуємо один із прикладів відповіді на зазначені вимоги ДЗЕ НПУ, який розроблений експертами УФІБ. 
Нагадуємо,  що терміном з 10.02.2017 р.  надходить інформація  від приватних охоронних підприємств – суб’єктів охоронної діяльності (не членів ВГО «УФІБ») про направлення на їх адресу вимог регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  (далі ДЗЕ НПУ) про  термінове надання документів з питань, що стосуються підстав перебування усього персоналу охоронних підприємств на займаних посадах, переліку документів, що надавалися  підприємствами під час звернення для отримання ліцензій на охоронну діяльність, підтвердження права власності на використання рухомого та нерухомого  майна,  усіх без виключення договорів на надання охоронних послуг, а також всіх документів  щодо придбання, зберігання та обліку спецзасобів, інших. 
Незабаром, щодо стану вирішення зазначених питань та надання подальшої відповідної правовової оцінки Вас буде поінформовано.
 
Виявлено факти перевірок приватних суб'єктів охорони Департаментом захисту економіки Національної поліції України
Інформуємо всіх членів ВГО «УФІБ»,  що терміном з 10.02.2017 р.  надходить інформація  від приватних охоронних підприємств – суб’єктів охоронної діяльності (не членів ВГО «УФІБ») про направлення на їх адресу вимог регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  (далі ДЗЕ НПУ) про  термінове надання документів з питань, що стосуються підстав перебування усього персоналу охоронних підприємств на займаних посадах, переліку документів, що надавалися  підприємствами під час звернення для отримання ліцензій на охоронну діяльність, підтвердження права власності на використання рухомого та нерухомого  майна,  усіх без виключення договорів на надання охоронних послуг, а також всіх документів  щодо придбання, зберігання та обліку спецзасобів, інших.
Інформація щодо зазначених перевірок вже отримана з  м. Київ, Київська область, м. Харків, Харківська область, м. Дніпро, м. Львів.
Підставою для проведення такої фактично всеохоплюючої перевірки всіх без виключення суб’єктів охоронної галузі зазначено звернення Народного депутата України Кривошеї Г. Г. до Департаменту захисту економіки Національної поліції України  (зареєстроване за вх. № 42 від 30.01.2017 р.), доручення (не вказаною службовою особою) №3 від 03.02.2017 р «Про перевірку суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері охоронної діяльності», а правовою підставою – стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Зазначені факти перевірок мають відсутність достатнього правового обгрунтування для подібних дій з боку ДЗЕ НПУ.
Нашими колегами та партнерами, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців охоронної галузі «Федерація професіоналів безпеки»  вже 14.02.2017 р. підготовлено запит до Державної регуляторної служби з метою надання правової оцінки з даного питання.
Поки цього достатньо, зачекаємо правової оцінки від ДРСУ.
За наявністю фактів зазначених перевірок членів ВГО «УФІБ» - суб’єктів охоронної діяльності з боку ДЗЕ НПУ просимо надавати інформацію до дирекції ВГО «УФІБ» на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду   для узагальнення та подальшого реагування.
 
Щодо проекту постанови КМУ «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»
Нагадуємо, що 23 січня 2017 року на офіційному сайті МВС оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах».
Для формування позиції ВГО «УФІБ» з даного питання та подальшого інформування МВС України та Державну регуляторну службу України, дирекцією ВГО «УФІБ» 30.01.2017 р. було запропоновано членам ВГО «УФІБ» надати зауваження або пропозиції до змісту проекту зазначеного нормативно-правового акту на адресу cher@ufib.com.ua до 10.02.2017 року
На жаль, ніяких зауважень не надійшло.
Дирекцією підготовлено перелік зауважень до проекту постанови КМУ, який пропонується до Вашого розгляду.
Кінцевий термін розгляду та надання додаткових зауважень або пропозицій членами ВГО «УФІБ» на адресу cher@ufib.com.ua20.02.2017 р.
Після визначеного терміну відповідну інформацію буде надіслано до МВС України та ДРСУ.
 
ПРОЕКТ

Зауваження ВГО «УФІБ» до проекту постанови КМУ «Про затвердження    категорій об’єктів      державної   форми  власності  та  сфер  державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»

1)    Розробниками зазначеного проекту  постанови КМУ «Про затвердження    категорій об’єктів      державної   форми  власності  та  сфер  державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі Проект),   порушено вимоги «Правил    підготовки   проектів  актів  Кабінету Міністрів України», затверджених   постановою   КМУ від 6 вересня 2005 року № 870 (далі  Правила).
2)    КМУ не має повноважень щодо зазначеної Проектом галузі визначати  категорії об’єктів будь-якої форми власності, що підлягають охороні поліцією охорони, а також наділяти  поліцію  повноваженнями щодо здійснення охорони об’єктів державної форми власності  на договірних засадах. Залучення органів Національної поліції до охоронної діяльності на договірних засадах  суперечить  вимогам  ст. 8 Господарського кодексу України (далі ГКУ), який визначає органи влади як учасників правовідносин з господарської діяльності та прямо забороняє їм виступати учасниками господарської діяльності, спрямованої на економічний результат, що має цінову визначеність (част.1 статті 3 ГКУ).
3)    Частиною 3 ст. 13 ЗУ «Про управління об’єктами державної форми власності» визначено спільні повноваження суб’єктів управління об’єктів державної власності   та Національної поліції визначати вимоги щодо організації та здійснення заходів охорони об’єктів державної власності, проте,            щодо договірної форми взаємовідносин та про джерела фінансування цих зазначений  ЗУ положень не містить. Крім того, п. 19 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію»  охорону об’єктів державної форми власності за договорами органами поліції не передбачено. 
4)    Проектом передбачені рішення галузевих органів управління щодо передачі об’єктів, що перебувають під відомчою,  воєнізованою охороною, а також військовими формуваннями, під охорону органам поліції охорони на договірних засадах для «посилення» охорони. В той же час постановою КМУ від 14 квітня 2004 року № 460 «Про затвердження Порядку взаємодії  відомчої воєнізованої охорони з органами (підрозділами) внутрішніх справ, СБУ, ЗСУ, МНС у разі виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки» передбачено  «Порядок взаємодії відомчої воєнізованої охорони з підрозділами уповноважених державних органів» повинен бути затверджений,  а не  для «посилення на договірних засадах». Зміна чинного порядку обов’язкової охорони об’єктів державної власності різних галузей, що запроваджений різними законодавчими та нормативними актами, потребує обов’язково одночасного внесення змін до зазначених нормативно-правових актів.
5)     Частиною 2 статті 22 ГКУ визначено правову категорію «суб’єкти господарювання державного сектору економіки» (повна або більше 50 відсотків власності держави у їх статутному капіталі), а статтею 3 ЗУ  «Про управління об’єктами державної форми власності» визначено об’єкти управління державною власністю. У той же час поняття  «сфера державного регулювання»  законодавчо не визначено взагалі, а також відсутнє законодавче визначення поняття «особливо важливий об’єкт».
6)    Посилання у Проекті  на порядок охорони бюджетних організацій у межах наявного фінансування викриває наміри розробників Проекту забезпечити фінансування   наявної чисельності поліції  охорони за рахунок економічно сталих суб’єктів господарювання – після припинення бюджетного фінансування заходів охорони силами поліції охорони.
7)    Намір охороняти об’єкти державної власності у межах бюджетних асигнувань  є  спробою набуття неринкових  переваг суб’єктом господарювання державної форми власності (органами поліції охорони) на ринку охоронних послуг  без відповідних повноважень охорони за договорами об’єктів державної форми власності  згідно з  «обов’язковим» порядком визначення одноосібного надавача послуг з охорони.    
 
ВГО «УФІБ» прийняла участь у публічному обговоренні результатів виконання державної регуляторної політики і дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2016 році
14 лютого у Торгівельно-промисловій Палаті України Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна презентувала Аналітичний звіт про роботу ДРСУ в 2016 році, після чого відбулося публічне обговорення результатів виконання державної регуляторної політики і дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2016 році. Захід організувала ДРСУза підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Серед присутніхбули керівникигромадських об’єднань підприємців, міжнародні та вітчизняні партнери, представники науково-експертного середовища, посадовці та народні депутати, представники ЗМІ.  
Від ВГО «УФІБ» у заході приняв участь директор ВГО «УФІБ» О. Черкашин, який також є членом Експертно-апеляційної ради ДРСУ з питань ліцензування.
Під час проведення заходу неодноразово було підкреслено, що як і в 2015, у минулому році постерігалося ігнорування з боку окремих міністерств та відомств, місцевих органів виконавчої влади вимог про погодження проектів регуляторних актів з ДРСУ. Особливо це стосується тих, хто найбільше задіяний у процесах реформування економічної та соціальної сфер. Це може свідчити і про невпевненість розробника у якості підготовленого документу, і про недостатню професійну кваліфікацію, і про наявність прихованих корупційних схем у проектах. На виявленні таких регулювань ДРСУособливо планує зосередитися у майбутньому.
Усім органам виконавчої влади та місцевого самоврядування було рекомендованобільше уваги приділяти відстеженню результативності вже прийнятих документів. Цей процес потребує системної організаційної та глибокої аналітичної роботи. Саме він є основою для здійснення дерегуляції на усіх рівнях. Відстеження має здійснюватися спільно з суб’єктами господарювання і відповідно підготовленими фахівцями.
Значні проблеми у регуляторній діяльності виявлено в органах місцевого самоврядування. Незважаючи на те, що у порівнянні з 2015 роком відбулось зниження (на 24 %) їх регуляторної активності,  констатованомасове прийняття неефективних або й шкідливих управлінських рішень. З проектів, які були подані у 2016 році (1 287), 90 % виявилися неякісними. При цьому, майже у жодному випадку розробниками не проводились розрахунки витрат, які понесуть суб’єкти господарювання внаслідок запровадження запропонованих регулювань.
Особливо тривожить така ситуація у зв’язку з передачею ряду владних повноважень з центрального на місцевий рівень. Під час презентації звіту йшлося також про продовження реформування ліцензійної та дозвільної сфер.
Завдяки проведенню професійної та своєчасної експертизи ДРСУвдалося упередити включення до актів, що регулюють надання документів дозвільного характеру та дозвільні процедури, вимог, не передбачених спеціальними законами. 70% проектів нормативно-правових актів, пов’язаних з наданням документів дозвільного характеру та адміністративних послуг, містили положення, які ускладнювали діяльність суб’єктів господарювання та запроваджували надмірне державне регулювання.
У 2016 році прийнято наступний План з дерегуляції. Найбільша увага у ньому приділена спрощенню адміністративних процедур регулювання господарської діяльності (56 заходів); спрощенню умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій та телекомунікацій (29 заходів); спрощенню процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності (19 заходів); удосконаленню процедури державного нагляду (контролю) за регулюванням господарської діяльності (19 заходів).
На 2016 рік було заплановано виконання 64 заходів, з яких третину виконано. Переважну більшість істотних результатів ДРСУочікує на початку 2017 року.
Наприкінці року, завдяки прийняттю низки Законів, ДРСУотримала нові повноваження та завдання, які мають серйозно прискорити процес реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На законодавчому рівні створено умови для оптимізації роботи контрольно-наглядових органів, лібералізації державного нагляду; дію Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширено на ряд органів влади. Із скаргами на дії органів державного контролю підприємці зможуть звертатись до Державної регуляторної служби, яка отримала усі повноваження щодо перевірки цих органів. Розпочато створення при ДРС Ради з питань державного нагляду (контролю), яка розглядатиме звернення щодо позапланового заходу державного контролю суб’єкта господарювання. Є плани щодо створення аналогічних рад у регіонах.
Як висновок, слід зазначити, що сьогодні Державна регуляторна служба України є єдиним майданчиком для вироблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень. Обговорення учасниками ринків запропонованих змін до законодавства  проводяться саме на базі ДРС, що свідчить про довіру бізнесу до методів роботи Служби, її відкритості та можливості знаходити баланс інтересів.
 
Новини

Щодо фактів перевірок приватних суб'єктів охорони Департаментом захисту економіки Національної поліції України
До ВГО «УФІБ» вже почали звертатись охоронні компанії – члени ВГО «УФІБ», на адресу яких надходять вимоги регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  про  невідкладне надання документів з питань, що стосуються їх діяльності. Слід зазначити, що у різних регіонах перелік інформації, що необхідно надати та обгрунтування  законності подібних вимог суттєво відрізняються.
З метою надання практичної допомоги членам ВГО «УФІБ», які займаються охоронною діяльністю, поки що пропонуємо один із прикладів відповіді на зазначені вимоги ДЗЕ НПУ, який розроблений експертами УФІБ. 
Нагадуємо,  що терміном з 10.02.2017 р.  надходить інформація  від приватних охоронних підприємств – суб’єктів охоронної діяльності (не членів ВГО «УФІБ») про направлення на їх адресу вимог регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  (далі ДЗЕ НПУ) про  термінове надання документів з питань, що стосуються підстав перебування усього персоналу охоронних підприємств на займаних посадах, переліку документів, що надавалися  підприємствами під час звернення для отримання ліцензій на охоронну діяльність, підтвердження права власності на використання рухомого та нерухомого  майна,  усіх без виключення договорів на надання охоронних послуг, а також всіх документів  щодо придбання, зберігання та обліку спецзасобів, інших. 
Незабаром, щодо стану вирішення зазначених питань та надання подальшої відповідної правовової оцінки Вас буде поінформовано.
 
Виявлено факти перевірок приватних суб'єктів охорони Департаментом захисту економіки Національної поліції України
Інформуємо всіх членів ВГО «УФІБ»,  що терміном з 10.02.2017 р.  надходить інформація  від приватних охоронних підприємств – суб’єктів охоронної діяльності (не членів ВГО «УФІБ») про направлення на їх адресу вимог регіональних підрозділів Департаменту захисту економіки  Національної  поліції України  (далі ДЗЕ НПУ) про  термінове надання документів з питань, що стосуються підстав перебування усього персоналу охоронних підприємств на займаних посадах, переліку документів, що надавалися  підприємствами під час звернення для отримання ліцензій на охоронну діяльність, підтвердження права власності на використання рухомого та нерухомого  майна,  усіх без виключення договорів на надання охоронних послуг, а також всіх документів  щодо придбання, зберігання та обліку спецзасобів, інших.
Інформація щодо зазначених перевірок вже отримана з  м. Київ, Київська область, м. Харків, Харківська область, м. Дніпро, м. Львів.
Підставою для проведення такої фактично всеохоплюючої перевірки всіх без виключення суб’єктів охоронної галузі зазначено звернення Народного депутата України Кривошеї Г. Г. до Департаменту захисту економіки Національної поліції України  (зареєстроване за вх. № 42 від 30.01.2017 р.), доручення (не вказаною службовою особою) №3 від 03.02.2017 р «Про перевірку суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері охоронної діяльності», а правовою підставою – стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Зазначені факти перевірок мають відсутність достатнього правового обгрунтування для подібних дій з боку ДЗЕ НПУ.
Нашими колегами та партнерами, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців охоронної галузі «Федерація професіоналів безпеки»  вже 14.02.2017 р. підготовлено запит до Державної регуляторної служби з метою надання правової оцінки з даного питання.
Поки цього достатньо, зачекаємо правової оцінки від ДРСУ.
За наявністю фактів зазначених перевірок членів ВГО «УФІБ» - суб’єктів охоронної діяльності з боку ДЗЕ НПУ просимо надавати інформацію до дирекції ВГО «УФІБ» на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду   для узагальнення та подальшого реагування.
 
Щодо проекту постанови КМУ «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»
Нагадуємо, що 23 січня 2017 року на офіційному сайті МВС оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах».
Для формування позиції ВГО «УФІБ» з даного питання та подальшого інформування МВС України та Державну регуляторну службу України, дирекцією ВГО «УФІБ» 30.01.2017 р. було запропоновано членам ВГО «УФІБ» надати зауваження або пропозиції до змісту проекту зазначеного нормативно-правового акту на адресу cher@ufib.com.ua до 10.02.2017 року
На жаль, ніяких зауважень не надійшло.
Дирекцією підготовлено перелік зауважень до проекту постанови КМУ, який пропонується до Вашого розгляду.
Кінцевий термін розгляду та надання додаткових зауважень або пропозицій членами ВГО «УФІБ» на адресу cher@ufib.com.ua20.02.2017 р.
Після визначеного терміну відповідну інформацію буде надіслано до МВС України та ДРСУ.
 
ПРОЕКТ

Зауваження ВГО «УФІБ» до проекту постанови КМУ «Про затвердження    категорій об’єктів      державної   форми  власності  та  сфер  державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»

1)    Розробниками зазначеного проекту  постанови КМУ «Про затвердження    категорій об’єктів      державної   форми  власності  та  сфер  державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі Проект),   порушено вимоги «Правил    підготовки   проектів  актів  Кабінету Міністрів України», затверджених   постановою   КМУ від 6 вересня 2005 року № 870 (далі  Правила).
2)    КМУ не має повноважень щодо зазначеної Проектом галузі визначати  категорії об’єктів будь-якої форми власності, що підлягають охороні поліцією охорони, а також наділяти  поліцію  повноваженнями щодо здійснення охорони об’єктів державної форми власності  на договірних засадах. Залучення органів Національної поліції до охоронної діяльності на договірних засадах  суперечить  вимогам  ст. 8 Господарського кодексу України (далі ГКУ), який визначає органи влади як учасників правовідносин з господарської діяльності та прямо забороняє їм виступати учасниками господарської діяльності, спрямованої на економічний результат, що має цінову визначеність (част.1 статті 3 ГКУ).
3)    Частиною 3 ст. 13 ЗУ «Про управління об’єктами державної форми власності» визначено спільні повноваження суб’єктів управління об’єктів державної власності   та Національної поліції визначати вимоги щодо організації та здійснення заходів охорони об’єктів державної власності, проте,            щодо договірної форми взаємовідносин та про джерела фінансування цих зазначений  ЗУ положень не містить. Крім того, п. 19 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію»  охорону об’єктів державної форми власності за договорами органами поліції не передбачено. 
4)    Проектом передбачені рішення галузевих органів управління щодо передачі об’єктів, що перебувають під відомчою,  воєнізованою охороною, а також військовими формуваннями, під охорону органам поліції охорони на договірних засадах для «посилення» охорони. В той же час постановою КМУ від 14 квітня 2004 року № 460 «Про затвердження Порядку взаємодії  відомчої воєнізованої охорони з органами (підрозділами) внутрішніх справ, СБУ, ЗСУ, МНС у разі виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки» передбачено  «Порядок взаємодії відомчої воєнізованої охорони з підрозділами уповноважених державних органів» повинен бути затверджений,  а не  для «посилення на договірних засадах». Зміна чинного порядку обов’язкової охорони об’єктів державної власності різних галузей, що запроваджений різними законодавчими та нормативними актами, потребує обов’язково одночасного внесення змін до зазначених нормативно-правових актів.
5)     Частиною 2 статті 22 ГКУ визначено правову категорію «суб’єкти господарювання державного сектору економіки» (повна або більше 50 відсотків власності держави у їх статутному капіталі), а статтею 3 ЗУ  «Про управління об’єктами державної форми власності» визначено об’єкти управління державною власністю. У той же час поняття  «сфера державного регулювання»  законодавчо не визначено взагалі, а також відсутнє законодавче визначення поняття «особливо важливий об’єкт».
6)    Посилання у Проекті  на порядок охорони бюджетних організацій у межах наявного фінансування викриває наміри розробників Проекту забезпечити фінансування   наявної чисельності поліції  охорони за рахунок економічно сталих суб’єктів господарювання – після припинення бюджетного фінансування заходів охорони силами поліції охорони.
7)    Намір охороняти об’єкти державної власності у межах бюджетних асигнувань  є  спробою набуття неринкових  переваг суб’єктом господарювання державної форми власності (органами поліції охорони) на ринку охоронних послуг  без відповідних повноважень охорони за договорами об’єктів державної форми власності  згідно з  «обов’язковим» порядком визначення одноосібного надавача послуг з охорони.    
 
ВГО «УФІБ» прийняла участь у публічному обговоренні результатів виконання державної регуляторної політики і дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2016 році
14 лютого у Торгівельно-промисловій Палаті України Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна презентувала Аналітичний звіт про роботу ДРСУ в 2016 році, після чого відбулося публічне обговорення результатів виконання державної регуляторної політики і дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2016 році. Захід організувала ДРСУза підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Серед присутніхбули керівникигромадських об’єднань підприємців, міжнародні та вітчизняні партнери, представники науково-експертного середовища, посадовці та народні депутати, представники ЗМІ.  
Від ВГО «УФІБ» у заході приняв участь директор ВГО «УФІБ» О. Черкашин, який також є членом Експертно-апеляційної ради ДРСУ з питань ліцензування.
Під час проведення заходу неодноразово було підкреслено, що як і в 2015, у минулому році постерігалося ігнорування з боку окремих міністерств та відомств, місцевих органів виконавчої влади вимог про погодження проектів регуляторних актів з ДРСУ. Особливо це стосується тих, хто найбільше задіяний у процесах реформування економічної та соціальної сфер. Це може свідчити і про невпевненість розробника у якості підготовленого документу, і про недостатню професійну кваліфікацію, і про наявність прихованих корупційних схем у проектах. На виявленні таких регулювань ДРСУособливо планує зосередитися у майбутньому.
Усім органам виконавчої влади та місцевого самоврядування було рекомендованобільше уваги приділяти відстеженню результативності вже прийнятих документів. Цей процес потребує системної організаційної та глибокої аналітичної роботи. Саме він є основою для здійснення дерегуляції на усіх рівнях. Відстеження має здійснюватися спільно з суб’єктами господарювання і відповідно підготовленими фахівцями.
Значні проблеми у регуляторній діяльності виявлено в органах місцевого самоврядування. Незважаючи на те, що у порівнянні з 2015 роком відбулось зниження (на 24 %) їх регуляторної активності,  констатованомасове прийняття неефективних або й шкідливих управлінських рішень. З проектів, які були подані у 2016 році (1 287), 90 % виявилися неякісними. При цьому, майже у жодному випадку розробниками не проводились розрахунки витрат, які понесуть суб’єкти господарювання внаслідок запровадження запропонованих регулювань.
Особливо тривожить така ситуація у зв’язку з передачею ряду владних повноважень з центрального на місцевий рівень. Під час презентації звіту йшлося також про продовження реформування ліцензійної та дозвільної сфер.
Завдяки проведенню професійної та своєчасної експертизи ДРСУвдалося упередити включення до актів, що регулюють надання документів дозвільного характеру та дозвільні процедури, вимог, не передбачених спеціальними законами. 70% проектів нормативно-правових актів, пов’язаних з наданням документів дозвільного характеру та адміністративних послуг, містили положення, які ускладнювали діяльність суб’єктів господарювання та запроваджували надмірне державне регулювання.
У 2016 році прийнято наступний План з дерегуляції. Найбільша увага у ньому приділена спрощенню адміністративних процедур регулювання господарської діяльності (56 заходів); спрощенню умов провадження підприємницької діяльності у сферах інформаційних технологій та телекомунікацій (29 заходів); спрощенню процедур митного, податкового регулювання господарської діяльності та подання звітності (19 заходів); удосконаленню процедури державного нагляду (контролю) за регулюванням господарської діяльності (19 заходів).
На 2016 рік було заплановано виконання 64 заходів, з яких третину виконано. Переважну більшість істотних результатів ДРСУочікує на початку 2017 року.
Наприкінці року, завдяки прийняттю низки Законів, ДРСУотримала нові повноваження та завдання, які мають серйозно прискорити процес реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На законодавчому рівні створено умови для оптимізації роботи контрольно-наглядових органів, лібералізації державного нагляду; дію Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширено на ряд органів влади. Із скаргами на дії органів державного контролю підприємці зможуть звертатись до Державної регуляторної служби, яка отримала усі повноваження щодо перевірки цих органів. Розпочато створення при ДРС Ради з питань державного нагляду (контролю), яка розглядатиме звернення щодо позапланового заходу державного контролю суб’єкта господарювання. Є плани щодо створення аналогічних рад у регіонах.
Як висновок, слід зазначити, що сьогодні Державна регуляторна служба України є єдиним майданчиком для вироблення ефективних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень. Обговорення учасниками ринків запропонованих змін до законодавства  проводяться саме на базі ДРС, що свідчить про довіру бізнесу до методів роботи Служби, її відкритості та можливості знаходити баланс інтересів.
 

Виставки

Партнери

Банер
Банер

Контакти

03179, м. Київ, просп. Перемоги, 123, оф. 528

Тел.: (044) 284 12 16
E-mail: ufib@ufib.com.ua

Детально...

Ми на Facebook

Банер
Яндекс.Метрика