28 квітня п. р. представниками дирекції ВГО «УФІБ» було прийнято участь у засіданні Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при торгово-промисловій палаті України при сприянні та за участі Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, а також Всеукраїнської асоціації роботодавців.

Засідання, на якому були присутні представники більше ніж 80 громадських організацій та об’єднань України, а також 6 центральних органів виконавчої влади, народні депутати України, було присвячене розгляду положень нової редакції проекту Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності в Україні». Зазначений законопроект був розроблений та внесений групою народних депутатів України на чолі з Кужель О. В.

Основною причиною необхідності прийняття Закону є потреба у системному вдосконаленні і осучасненні порядку, всіх етапів і процедур ліцензування видів господарської діяльності шляхом їх спрощення, а також суттєве скорочення переліку певних видів господарської діяльності.

Потребує скорочення не лише кількість видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, щодо зайвого ліцензування виробництва (яке паралельно регламентується великою кількістю додаткових документів технологічного і дозвільного характеру - стандартів, технічних умов, регламентів, дозволів, сертифікатів тощо), які не несуть загрози здоров’ю людини, навколишнього середовища та безпеки держави, впровадження яких не дало позитивних результатів у жодній сфері суспільних відношень або має корупційні ознаки, але й видів робіт ліцензованих видів господарської діяльності.

За результатами розгляду багатьох положень законопроекту та виступів учасників рішенням засідання було схвалено редакцію проекту ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності в Україні». Найбільш позитивними та доцільними положеннями нового законопроекту визначено:

узгодження термінологічної бази із кодексами та спеціальними законами в суміжних сферах;

встановлення критеріїв застосування ліцензування як спеціального і виключного засобу державного регулювання підприємництва;

закріплення засад дистанційного, зокрема, електронного ліцензування;

впровадження засад подальшої раціоналізації переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, забезпечення ефективності та збалансованості ліцензування, зокрема, за рахунок імплементації принципів ліцензування, визначених проектом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, впровадження засад поглиблення уніфікації порядку видачі ліцензій; поділ переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, на три частини – на ті види, що ліцензуються виключно спеціальним законом, на ті, що ліцензуються із врахуванням вимог цього законопроекту, і ті, що ліцензуються лише за допомогою цього законопроекту;

скорочення кількості видів господарської діяльності більше, ніж на чверть (майже на 30% – з 57-и до 40-го), які не є надто прибутковими чи не утворюють загроз для здоров'я людині, безпеки держави тощо;

запровадження засад підвищення ефективності визначення переліків вимог ліцензійних умов та документів, що подаються суб’єктами господарювання для підтвердження своєї відповідності ліцензійним умовам, які приймаються Урядом України;

вдосконалення механізму досудового врегулювання спорів у сфері ліцензування, зокрема, розширення повноважень унікального органу державно-приватного партнерства – Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, який є дорадчим органом і у складі якого повинні бути представники громадськості, науки і бізнесу на паритетних началах;

уточнення відповідальності посадових осіб органів влади за порушення законодавства у сфері ліцензування та встановлення суми штрафів за діяльність без ліцензії;

заборони вимагання органами ліцензування від суб’єктів господарювання даних про них, які знаходяться в державних реєстрах (орган ліцензування повинен);

затвердження ліцензійних умов на вищому рівні виконавчої гілки влади – Кабінетом Міністрів України;

встановлення засад підвищення доступності інформації у сфері ліцензування шляхом забезпечення безоплатного доступу до неї (до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) за допомогою мережі Інтернет;

скорочення адміністративних процедур, що здійснюються ліцензіатами та органами ліцензування, зокрема, за рахунок:

відмови від обов’язкового оформлення ліцензії як документа у паперовій формі (скорочення процедур їх оформлення, переоформлення, видачі дублікатів, копій) – суб'єкт господарювання сам визначає: чи отримати йому ліцензію на звичайному папері, чи достатньо наявності інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців про видану йому ліцензію,

встановлення безстроковості дії ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що ліцензуються в порядку, встановлюваному законопроектом, та оплаті її видачі на безстроковий термін у сумі одна мінімальна зарплата,

чіткого встановлення термінів виконання кожної дії органом ліцензування;

надання можливості подання документів до органу ліцензування і отримувати від нього документи в електронному вигляді;

запровадження ідеології тісної взаємодії між державними органами та громадськими організаціями чи об’єднаннями підприємців для реалізації для забезпечення прозорості сфери ліцензування;

заповнення прогалин нормативно-правового регулювання та узгодження на рівні закону положень підзаконних нормативно-правових актів з метою встановлення зрозумілих та прозорих для суб’єктів господарювання норм і уникнення можливості їх суб’єктивного застосування посадовими особами органів державної влади.

• < Попередня
• Наступна >